Нарекли ми дружинами гори...

Сл: Т. Василько  
Муз: Тетяна Кисленко, Богдан Тарадада


Нарекли ми дружинами гори
Із вінцем щонайвищих вершин
Й прокладаємо в небо дороги,
Щоб обняти коханих дружин.

Гори, гори високі, високі -
Ген за скелями скелі круті!
Не страшні нам провалля глибокі, -
Ми на небі уже, як святі.

Що не крок - то все ближче вершина
І все ближче тепло її губ. -
Обійми мене, люба дружино,
Обійми, пригорни, приголуб.

Нарекли ми дружинами гори,
Й зупинився для нас часу плин;
Тільки в небо ведуть нас дороги -
До вершин, до вершин, до дружин!
Аудіофайли:


На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021