Квітень

Сл: Михайло Бойко
Муз: Михайло Бойко
Вик: Колір Ночі

Не бачили тиші, не чули про горе
В далекому світі.
А може, коли ще дійдемо до моря,
Та сонце все ближче.

Доносяться з попелу мідні труби -
Із неба захлище.
Занурені у воду задурені люди
Ховаються глибше.
Оголені хмари та сонця губи
Здіймаються вище.
Закохані в холоді стискають зуби -
І стане тепліше...

Стане тепліше...
Стане тепліше...

Не варто просити у сірого світу,
Не варто молити.
Вогонь є у серці, а значить нам жити!
На вулицях квітень!

Доносяться з попелу мідні труби -
Із неба захлище.
Занурені у воду задурені люди
Ховаються глибше.
Оголені хмари та сонця губи
Здіймаються вище.
Закохані в холоді стискають зуби -
І стане тепліше...

Стане тепліше...
Стане тепліше...

На головну сторінку...