А я стою й дивлюся на сніги

Сл: Ігор Павлюк
Муз: Зоя Слободян
Вик: Зоя Слободян

Передмова:
Дрімучий світ. І раптом - добре, й легко,
І просто так. Колиска і крило.
Ми всі ще - час. Ми близько і далеко.
Ми любим біль. Нас довго не було.

А я стою й дивлюся на сніги,
Дивлюсь на море і дивлюсь на себе.
Спасибі вам, і друзі, й вороги,
спасибі за компанію під небом.

Життя своє природі віддаю.
Циганка-осінь з душ виймає кулі,
І зло простить і доброту чиюсь,
Всміхнувшись до майбутнього й минулого.

Скрізь чоловік, мадонна і дитя.
Хтось із Венери впав, розкинув руки,
хоч розпинай на кожному Христа.
І думка, наче думав, що в світах
Триєдне щастя й триєдина муко.

А я стою й дивлюся на сніги,
дивлюсь на море і дивлюсь на себе.
Спасибі вам, і друзі, й вороги,
спасибі за компанію під небом.

Аудіофайли:

Аудіо (фрагмент, 48 kbps) (MP3 , 461kb) Виконує: Зоя Слободян

Аудіозапис (mp3, 128 kbps) (MP3 , 155kb)

Аудіо (фрагмент, 16 kbps) (MP3 , 155kb)

На головну сторінку...