Споришева стежка

Сл: Ганна Верес (Демиденко)
Муз: Віктор Ох

Споришева стежка росяна дріма,
Й верби у сережках сняться не дарма.
І хоча немало пройдено доріг,
В пам'яті тримаю батьківський поріг...

Споришева стежка - то дитинства слід,
То життя мережка у тривожний світ.
Росяну стежину в серці я несу,
Осінь і жоржина - мій одвічний сум...

Росяна стежина - неземна краса,
Мов малу дитину, спогад колиса.
Я життєве мливо вип'ю до кінця,
Шепіт тополиний, подих вітерця...

Знову по стежині, як колись, пройдусь,
Росяній жоржині зорями всміхнусь,
І хоча немало пройдено доріг,
В пам'яті тримаю батьківський поріг...

На головну сторінку...