Штучні сонця

Сл: Арсен Мірзоян
Муз: Арсен Мірзоян
Вик: Арсен Мірзоян

Знову сують свою пику у справи Бога,
І крізь мозок проникають до судин,
І на мертвих журналістах вже відбитки того,
Хто постане завтра символом "терпіл".
А насправді всі ми на когось схожі,
Але різні вчинки сильні і слабкі,
Дивляться на тебе в балаклаві очі,
Варіантів не багато, чуєш? Ні!

Приспів:
От і все,
І нікуди більше бігти,
Недопалки в шахті ліфту,
Метелик на світ,
Доки сірник горить.
От і все,
Ми самі себе вб'ємо цим,
Метелики з штучним сонцем.

Усе скінчилось слава Богу,
Квіти не для тебе,
Фотокамер спалахи серед вогнів,
А в очах лишилося осіннє небо,
Пси режимні не почують як рахують дні,
Пси режиму приміряють інший вимір,
Посміхаючись цинічно крізь реформи тин,
Та людина в балаклаві пропонує вибір,
Вільним бути чи просто живим!

Приспів.

Кожного разу на "Чужі" та "Наші",
Кожного разу король стає голий,
Кожного разу "Всі ті ж самі" - "Інакші",
Кожного разу "Назавжди!" - "Ніколи!".

Приспів.

На головну сторінку...