Однокласниця

Сл: Мирослав Воньо
Муз: Володимир Гуменчук

На сто доріг моя стежина розійшлася...
Про рідну школу пам'ять в серці я несу
Й про однокласницю, яку у третім класі
Закохано я смикав за косу...

Приспів:
А однокласниці завжди найчарівніші!
Я в цьому сотні раз переконався сам!
Нема дівчат на світі, щоб були гарніші,
І їх серця не підкоряються рокам!

З доріг далеких повернуся я додому,
Згадаю школу, де пройшла пора свята,
І однокласницю, якій на випускному
Я так безбожно цілував вуста!

Приспів.

Життя з роками робить все бистріші кроки.
Нізащо я цю пам'ять з серця не зітру,
Як однокласницю аж через тридцять років
Я цілував, як матір і сестру!
А однокласниці завжди найчарівніші!
Я в цьому сотні раз переконався сам!
Нема жінок на світі, щоб були миліші,
І їх серця не підкоряються рокам!

На головну сторінку...