Стріляли, зрештою, свої...

Сл: Самі свої  
Муз: Самі свої
Вик: Самі свої

Стріляли, зрештою, свої...
... В квітні були зняті мої вірші у "Зміні",
Зарізані у "Жовтні", потім надійшли
Гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни"
3.09.1963 р.
(з щоденника Василя Симоненка)

Таки прострелений словами
У пружні груди й навздогін -
Як по землі з дзвіниці дзін -
Він впав, хитнувся перед нами
І роздавив слова-лаї.

Стріляли зрештою, свої -
Та тільки вельми завидющі,
Що красивіший він, що дущий...

Свавілля обійма гаї...
Дзвін знов цілується з громами
І з тишою в очах у мами,
Він перепитує її:
"Стріляли, зрештою, свої?.."

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021