Стріляли, зрештою, свої...
Сл: Самі свої Муз: Самі своїВик: Самі своїСтріляли, зрештою, свої...
... В квітні були зняті мої вірші у "Зміні",
Зарізані у "Жовтні", потім надійшли
Гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни"
3.09.1963 р.
(з щоденника Василя Симоненка)
Таки прострелений словами
У пружні груди й навздогін -
Як по землі з дзвіниці дзін -
Він впав, хитнувся перед нами
І роздавив слова-лаї.
Стріляли зрештою, свої -
Та тільки вельми завидющі,
Що красивіший він, що дущий...
Свавілля обійма гаї...
Дзвін знов цілується з громами
І з тишою в очах у мами,
Він перепитує її:
"Стріляли, зрештою, свої?.."
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021