Чаклун

Сл: Весняний Галас
Муз: Весняний Галас
Вик: Весняний Галас

Після святок в хаті тихо і тільки дим
Лізе в очі і піч - вогняне марево,
Ти сидиш на порозі і знову достатньо один,
Щоб забути даремно проведені дні, щоб забути його.

Про вогонь, про росу на босих ногах
Згадував, стелячи на підлозі кожух,
Тільки сльози текли та ховались в поритих щоках,
Що спотворив недуг, що спотворив недуг.

Марево ночі розітну я диким криком, ликом
Не шитий, та в життя ввійду, я познайомлюсь з лихом.
Синії очі в темряві, неначе свічки плачуть
Може доживу я до весни, може сонечко побачу.

Хижий птах пробивається в дім крізь шибки,
З жахом дивишся в очі наповнені лютим вогнем,
Хижі крила зривають червоні когтисті вітки,
Зичать смерті, ти хочеш залишитись знову один,
Але ні - це твоє...

На головну сторінку...