Над книжкою поезiй
Сл: Татхагата Муз: ТатхагатаВик: ТатхагатаЛюблю не раз вертатись до старого табурету,
Де кiлька книжечок лежить, завинених в газету.
Коли з-за неба виринає нiч назустрiч дневi,
Мов спомин випливають iз полиць слова вишневi.
Слова, що пахнуть житом, сiном, сонячними днями,
Надиханi землею та навiянi вiтрами.
Слова, що вимрiянi у безсоннi, довгi ночi,
Коли стрiла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речi, розвiваютьсься довкола стiни.
Тремчу над книжкою у вiчностi холоднiй тiнi.
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021