Де б я, де б я із досадоньки пішла

Сл: народні  
Муз: народна


Де б я, де б я із досадоньки пішла,
Де б я, де б я сей деньочок провела.

Ой, піду я у вишневий садочок,
Та й зірву я оріховий листочок.

Та й спишу я всю досаду на листу,
Та Й одішлю в славний город Варшаву.

Гей, а хто буде сей листочок читати, гей,
То той буде всю досадоньку знати. (2)

Перша досада, що дитинонька мала, гей,
Друга досада, що сама я молода. (2)

Третя досада, що чужая сторона,
Четверта досада, що не вірна дружина. (2)

Ой, вона ж мене ізсушила, зв'ялила,
Вона ж мене з білих ніжок звалила. (2)

ГеЙ, або піду я до броду по воду,
Та й вкину я всю досаду у воду.

Ой, пливи, пливи ти, досадонько моя,
А я піду погуляю молода.

Гей, ой піду ж я до сусідоньки гулять,
А сусіди все про мене говорять.

Гей, ви сусіди, ви вороженьки мої,
Перестаньте говорити об мені.

Гей, перестаньте говорити об мені,
Ви не бачите, яке горенько мені.

Гей, що сходила всю ніченьку до зорі,
Та й не знайшла дружиноньки я свої.

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021