Елегія
Сл: М. Стельмах Муз: Платон МайбородаВик: Раїса КириченкоВ мерехтливих росах знов іде світання,
І дорога має казкою у даль,
Як моє дитинство, як моє прощання,
Як моя роками стишена печаль.
Краю мій зелений, - вічная тривога,
Ти безсмертник в полі, грози в небесах,
Припаду я серцем до твого порога,
Як твоя кровинка, як твоя сльоза.
І якщо схилюся у борні, в тривозі,
Хай вітри лютують, хай мечем - гроза,
Я степи покличу, верби при дорозі,
І зігріє душу чистая сльоза.
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021