Поросята

Сл: Антон Гутиря
Муз: Антон Гутиря
Вик: Берег Бонанзи

Кулі не свистять, ховатися не треба,
Якщо ти стрибнув, тоді торкнись рукою неба!
Ну де всі є? Їдемо на дачу!
Через бур'яни битими шляхами,
Просто понад яром ноги нас понесли самі
В чарівний край!
Може далі є, а, може, і немає
Те, чого з нас кожен в світі цім щодня шукає.
Біжім вперед, тільки там побачим!
Бігли мокрі, бігли, доки ввечері не стало
Краще порятуй, бо теж уже немало.
Життя хапай!
Хоч не треба було, залазили в річку,
Потім всі голенькі кинулись у річку
Поросята! Поросята! Поросята! Поросята!

Голова моя не знає, коли ляже спати,
А коли всю ніч втикає,
Вітаю вас, моє любе панство!
Зорі вдалині, на гітарі хтось грає,
Ну, а я сиджу собі, метеликів ганяю,
Спиняю час!
Виноград росте у нас внатурі,
Ну а де шумлять, робити до кишені бурі,
Один на трьох - почалосб шаманство!
Раптом прокидаюсь, прокидаюсь, прозріваю
Ми для всього є. навіть для того, що немає.
І все для нас!
Вже на третій ранок знов полізла річка,
Не лякайтесь, мамо, то є наші личка.
Поросята! Поросята! Поросята! Поросята!

Поросята! Поросята! Поросята! Поросята!

На головну сторінку...