Ті, що забули...

Сл: Григорій Чубай
Муз: Тарас Чубай
Вик: Плач Єремії

Ті, що забули дорогу в поле,
Ті співати не вміли,
Знали ніч на ім'я,
Але ж не кохали нікого...

Вони квіти лункі дикими псами цькували,
Пам'ять їхня сьогодні озивається пошепки,
Пам'ять їхня свого пса випускає сьогодні
На квіти...

Вони всі на одне лице, але не брати вони,
Мимо забутого цвинтаря мають дорогу одну,
У порожній гробниці хочуть мати її за жону.

Але мають ходу повільну,
Заким дійдуть будуть,
Як вітер невинні.
Будуть, як світло, ледь чутні,
Будуть землі належати,
Як ті птахи по смерті. | (6)

Ті, що забули дорогу в поле,
Ті співати не вміли,
Знали ніч на ім'я,
Але ж не кохали нікого... | (10)

На головну сторінку...