Без назви

(Стою на самім перехресті...)

Сл: Юрій Зозуля
Муз: Юрій Зозуля

стою на самім перехресті свого з Божим...
мов безпорадний хрест при шлясі,- хто поможе...

- і повен шлях на гомін...
ним спомин йде, цей стогін.

качки по драговинню сумно-думно крячуть...
сльозами мої очі і вбачать, і вплачуть...

- усе, що вище журавлів...
той подих знаків і слідів.

воно життя, чи хрест мені,- куди подінусь...
і час такий, як сон важкий,- чи ще й прокинусь...

- злечу, безкрилий,- полетить...
зворожить, збожить мою мить.

зворушить цвіту ніжну піну...
вголубить час, обійме світ...

- і вміст злочинно-сонних літ...
вголубить... зжаліє... та злюбить.

от щоб самому полюбить,- усе, що є...
життям-зусиллям я мушу підійматись...

- лише внизу можливо домовлятись...
а де Любов,- Там Вишина Глибока Б'є.

од перехрестя, навпрошки,-
оця дорога...

- оця дорога
навпрошки до Бога...

На головну сторінку...