Над колискою

Сл: Олександр Олесь

Спи, мій малесенький, спи, мій синок...
Я розкажу тобі безліч казок!
Нащо ж ти віченьки знову розкрив?!. |
Спи, моя пташко, то вітер завив. | (2)

Стогне і виє уже він давно,
Б'ється і стука в наше вікно...
Геть, розбишако, в далекі степи!.. |
Спи, моя ластівко, солодко спи! | (2)

Ось уже й вітер зовсім занімів...
Мабуть, заснуть під намет полетів...
Холодно зараз в лісах і лугах, — |
Все потонуло в глибоких снігах. | (2)

Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять,
Затишок хочуть собі відшукать.
Ось вони вгледіли, — кущик стоїть, — |
Годі! Давно вже лисичка там спить. | (2)

Кинулись знову кудись на грядки, —
Ой, там ночують сьогодні вовки.
Краще ви в поле біжіть, за лісок... |
Знайдете там ви соломки стіжок. | (2)

Глибше забийтесь, зарийтесь в снопки,
Щоб не знайшли вас голодні вовки...
Спи ж, мій малесенький, годі гулять, |
Зайчики білі давно уже сплять... | (2)

На головну сторінку...