Присвята матері

Сл: Світлана Бояркевич
Муз: Світлана Бояркевич
Вик: Василь Дунець

Сталось те, чого я більше всього боявся,
Чорні стрічки вінків, терпкий запах сосни,
Біль, як ранений звір, в мою душу ввірвався,
Розпаливши на попіл поміж нами мости.

Приспів:
Все ідуть і ідуть в дім наш з квітами люди
Я не бачу облич, я не чую їх слів,
Тільки пам'ять кричить: "Мами більше не буде!"
Втрату цю пережити, Боже, дай мені сил...

Мерзлу землю в руках подихом не зігріти,
Я кидаю її у безодню німу,
Завтра сніг замете ці беззахисні квіти
І покличуть вітри в дім самотній журбу.

Приспів.

Як повірити в це? Серцем як зрозуміти?
З долею віч-на-віч залишаюся я,
Ти могла ще мені довго-довго світити,
Білим цвітом калини рано ти відцвіла...

Приспів.

Аудіофайли:

Аудіозапис (mp3, 128 kbps). Аранжування - Дмитро Гершензон (MP3 , 4,786kb) Виконує: Василь Дунець

На головну сторінку...