Пісня корсара

Сл: Олесь Бердник  
 

Ти прийди, Неповторна, на стежку мого поривання,
Ти ступи у колиску моєї душі.
Я готую для Тебе початок нового світання,
Тої казки, Кохана, яка не лягла у вірші.

Довгі ночі і дні, а Тебе все немає, немає,
В скелю серця вдаря галактичний прибій...
Мою душу охоплює туга безкрая,
Розгортає у Вічність тривоги сувій.

Де Ти, де? Чи прийшла Ти на Землю із казки?
Якщо ні — то навіщо я в хащах життя?
Без очей Твоїх — ніч, самота без жаданої ласки,
А без слова Твого небуття.

Прилети, Неповторна! Минають секунди-століття,
Блискавиці небесні обпалюють серце моє.
Я чекаю Тебе над безоднею світу,
Де безжалісний птах Прометея клює...

Де Ти, де? Бронзовіють напружені м'язи,
Люта втома байдужістю душу вбива.
Ти прийди і вогнем у оголене серце вривайся одразу,
Щоб були непотрібні слова!

Я тоді розірву найдревніші у світі кайдани,
Сколихнеться від жаху Кривава Гора!
Прилітай, Наречена моя, на весільне світання...
Нам пора... Нам пора...

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021