Чорна рілля ^**

Сл: народні  
Муз: народна


Чорна рілля ізорана(1), гей, гей,
Чорна рілля ізорана(1),
І кулями засіяна, гей, гей,
І кулями засіяна.

Білим тілом зволочена, гей, гей,
Білим тілом зволочена,
І кровію сполощена, гей, гей,
І кровію сполощена,

Лежить козак на купині, гей, гей,
Лежить козак на купині,
Китайкою личко крите, гей, гей,
Китайкою личко крите.

Червоною китайкою, гей, гей,
Червоною китайкою,
Заслугою козацькою, гей, гей,
Заслугою козацькою.

Ані труни, ані ями, гей, гей,
Ані труни, ані ями,
Ані вітця, ані мами, гей, гей,
Ані вітця, ані мами.

А нікому задзвонити, гей, гей,
А нікому задзвонити
Ще й свічечку запалити, гей, гей,
Ще й свічечку запалити(2).

Дзвонять коні копитами, гей, гей,
Дзвонять коні копитами,
А вояки острогами, гей, гей,
А вояки острогами.

Летить ворон з чужих сторон, гей, гей,
На могилі усідає.
Очі йому випиває, гей, гей,
Очі йому випиває.

Ходить мати, гукаючи, гей, гей,
Сина свого шукаючи.
"Ой я твого сина знаю, гей, гей,
Бо я з нього попас маю".

"Скажи мені, ворон милий, гей, гей,
Чи мій синок іще живий?
А чи очі яснесенькі, гей, гей,
Та чи уста рум'янесенькі?..

Скажи мені, ворон милий, гей, гей,
Чи мій синок іще живий,
Чи волоссє біліється, гей, гей,
Та чи личко рум'яниться?"

"А вже його уста сині, гей, гей,
А волоссє бите має.
Я на личку присідаю, гей, гей,
Йому очі випиваю!.."
***
(1) заорана
(2) А нікому затужити

На головну сторінку...

---

© Українські Пісні, 2003-2021