Ще раз про любов
Сл: Володимир Шинкарук Муз: Володимир ШинкарукВик: Володимир ШинкарукПознайомились ми ще школі,
Переходили з класу в клас,
Непомітно так і поволі
Почуття захопило нас.
Моя мрія, моя розрада!
Вірив я, що ніколи й ніде
Не обдурить вона і не зрадить,
І, як важко, не підведе.
Вік - живи, вік - люби, |
Користуйся щасливим моментом. |
Вік - живи, вік - учи, |
Так і помреш студентом... | (2)
Почуття набирало сили,
Проявлялось і там, і тут,
Разом з нею ми поступили
На філфак у педінститут.
Я любив її світанково,
Наче мавпа банани, любив,
Та доцент із кафедри мови
Моє щастя взяв і розбив.
Вік - живи, вік - люби, |
Користуйся щасливим моментом. |
Вік - живи, вік - учи, |
І помирай студентом... | (2)
Той доцент був лисий, як бубон,
І носив окуляри доцент,
Він мою запримітив любу,
І у мене відбив в мене в момент.
Я кохав її щиро і палко,
Мов самого себе кохав,
А доцент мою вірну шпаргалку
Відібрав й на шматки розірвав...
Вік - живи, вік - люби, |
Користуйся щасливим моментом. |
Вік - живи, вік - учи, |
Так і помреш студентом... | (2)
Він збезчестив мене і не тільки,
Зіпсував мені нерви і кров,
У відомість поставив двійку -
Ось і все... Ось така любов...
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021