Не розділене щастя

Сл: Галина Шаповалова  
 

Над закоханим серцем гарячим
Гріє руки заплакана осінь
І свій погляд нестримний, незрячий
Повертає до мене і просить:
"Дай хоч іскорку серця живого
І тепла від прадавнього Данко,
І кохання святого земного,
Що пала, як зоря на світанку".
"Дай хоч іскорку серця живого
І тепла від прадавнього Данко,
І кохання святого земного,
Що пала, як зоря на світанку".


Я несу в своїх ніжних долонях
Це палаюче серце, коханий.
Вже й зима забіліла на скронях,
Я тебе все чекаю, чекаю.
Ти прийдеш, коли сонце зів'яне,
І дощі заколишуться дрібно.
Я не знаю, коханий, не знаю,
Чи тобі цей дарунок потрібний?...
.................................

...Роздаю всім вогонь Прометея:
І дібровам, й багряному листу.
Я ділюся любов'ю своєю,
Як гаї калиновим намистом.
А коли раптом холодно стане,
Хай зігріє нас бабине літо.
Не розділене щастя, коханий,
Жовтим смутком блукає по світу...
А коли раптом холодно стане,
Хай зігріє нас бабине літо.
Не розділене щастя, коханий,
Жовтим смутком зоріє над світом...

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021