Пісня про козака
(Зрада дівчині)
Сл: Маруся Вольвачівна Муз: KetВик: KetОй, де тої правди певної шукати,
Кому своє щире серденько віддати?
Ой, до кого тихо головой схилюся?
До кого серденьком міцно пригорнуся?
Кохала козака, щиро та ще й дуже,
А він підневидів, кинув та й байдуже.
Кинув козак, кинув - із якої ради?
Насміявся з мене і не дав поради.
Не судіть, сусіди, що зі мною буде,
Болить моє серце, та не знають люди.
Ой, тяжко та важко, не маю вже й мочі,
І світ той нелюбий, туманяться очі.
Розступися, земле, прийми моє тіло,
Заціп моє серце, ти й так уже стліло!
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021