Не згубити-знайти
(мисливська лірична пісня)
Сл: Т. Василько Муз: Євген ЗаставнийТоркнеться-но лікоть рушниці -
Спокійно стає на душі,
І радує посвист синиці
В праотчій живій глушині.
Куди приведе ця стежина,
Протоптана звіром вночі? -
Погойдує гроном калина,
Белькочуть у дуплах сичі.
Приспів:
Не згубити - знайти,
Що на душу лягло,
Легким подихом вітру
Куди занесло.
Не згубити - знайти
Для душі скарб земний,
Щоб по осені йти,
Щоб іти до весни.
За звором долина, в ній потік:
Для дикого звіра там рай,
Відвагою сповнений олень
Суперника кличе на рать.
Осиці наспівує вітер
Окрилену пісню мою,
І сам я частинкою світу,
Де вічність панує, стаю.
Приспів.
Аудіофайли:
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021