Нещасне кохання
Сл: Олег Рубанський Муз: Олег РубанськийВик: Олег РубанськийТи як сонечко ясненьке,
В тебе платтячко біленьке,
Ти до мене повернулась
І чарівно посміхнулась.
Ти спитала: "Хто ти, хлопчик?"
Я сказав: "Звичайно, льотчик!"
Бо в мене одні турботи:
Літаки і вертольоти.
Я без діла не сумую,
Їх завжди в житті малюю.
Хочеш льотчицею стати?
Будем разом малювати
Опустивши долу очі,
Ти погодилась охоче
І тоді я здогадався,
Що в тебе я закохався.
Я радів, ти радієш,
Це любов, ти розумієш.
І літають літаками
Сторінки за сторінками.
Раптом вчителька з'явилась
Та над нами нахилилась
І чорнило, і чорнило
Ти на платтячко розлила...
Так нежданою бідою
Ми розлучені з тобою...
Перший клас, а вже страждання
Від нещасного кохання...
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021