Зайві пробачення

Сл: Арсен Мірзоян
Муз: Арсен Мірзоян
Вик: Арсен Мірзоян

Промені твого кохання,
Мов сонця, того, що згоріло,
Та душа була не помітна,
Помічали, чомусь, тільки тіло...
І мої слова були гострі, мов ікла,
І рана глибока, і кров вже побігла.
Ти була сліпа і я не присягався,
Збагнув, що кохаєш -
І цим скористався.

Приспів:
Бий мене! Не жалій!
Не жалій сили!
Не жалій болі,
Бий мене! Не жалій!
Хай зникнуть з долоні
Лінії долі!
Бий мене! Не жалій!
Не жалій сльози,
Не жалій душу!
Бий мене, не жалій!
Зупини мене -
Я жити з цим мушу!

Важкий тягар звичайних слів
Зачинить двері на замок.
Ні, то не сльози,
То в очах годинника живий пісок.
Ні двері, ні нове ім'я,
Від правди не втікав ніхто...
Я бачу в дзеркалі себе,
Ти бачиш бите скло...

Приспів.

І він вже на відстані пострілу
Біля твоїх вікон,
І тільки-но ти зазирнеш йому в очі -
Ти перетнеш рубікон.
На швидкості погляду
Влучить у серце його стріла,
Та я вже не хочу, бо я вже не вірю,
Не вірю в цього малюка!..

На головну сторінку...