Відьма

Сл: А. Кіндратович
Муз: Полинове поле (Ірій)
Вик: Полинове поле

Давай підемо в темряву,
Не будем повертатись.
Дорога така довга,
Що можна не прощатись.

Обличчям ляжем в жар,
І згоримо без диму.
Заграла десь сопілка
Прадавню пісню дивну.
Прадавню пісню дивну
Заплакала сопілка.
Навіки зупинилась
Годинникова стрілка.

І матір-порожнеча
Покличе нас до дому,
З якого ми пішли
Мільйони років тому.

Розтанемо в імлі,
Полетимо птахами.
І пара гарних крил,
Колись була руками.
Там, де стікала кров,
З подряпин і порізів,
Там, де в траві змія,
Тобі під ноги лізе.

Твоєю кров'ю знак,
Поставлений на мені.
І полиновим димом
Попечені легені.

Хай наші голоси
Змішаються із вітромю
Розноситься чума
Отруєним повітрямю
Через багато днів
Ми знов туди прийдемо
І своїм почуттям
Дві квітки принесемо.

На головну сторінку...