Квітоньки ви, квіти
Сл: Олег Ситник Муз: Олександр БілашВ лузі, як по килиму, дівчина гуляла,
Ніженьками білими стежку гаптувала,
З того дня на березі, наче самоцвіти,
Непокоять серденько запашнії квіти.
Коли сонце вранці промені розкида,
Хлопець чорнобровий на стежину вийде,
Стане, вдаль погляне, мурави торкнеться,
Квітоньки побачить - радо посміхнеться.
Квітоньки ви, квіти, ніжні та барвисті,
Наче ті перлини в радужнім намисті.
Де ж та дивна сила, що вас породила?
Де ота рученька, що вас посадила?
В лузі, як по килиму, дівчина гуляла,
Ніженьками білими стежку гаптувала,
І відтоді в полі, наче самоцвіти,
Непокоять серденько синьоокі квіти.
Аудіофайли:
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021