Пісня під гармонію
Сл: Павло Глазовий Колись по місцях велелюдних
Ходили сліпі кобзарі.
Носили в серцях своїх чесних
Пісні і легенди старі.
А нині не ті бандуристи,
Змінилося їхнє лице:
Співають і грають на сценах,
Щоб мати зарплату за це.
А десь на базарах товкучих,
Або в поїздах приміських
Хрипучі баси під гармошку
Пісень витинають таких:
"Хоть я не Дюма і не Пушкін,
І даже не Блок, не Бальзак,
Но єслі злагаю частушки,
То коє-что смисліт чердак.
Болтают, що я випиваю,
Що вєчно під газом хожу,
Но етім же я отравляю
Печонку свою, не чужу.
Писательом стать я питався,
Но мой не удався проект.
Простим я трудягой остался,
Хоть єсть у мозгах інтелект..."
Колись по місцях велелюдних
Ходили сліпі кобзарі.
Носили в серцях своїх чесних
Пісні і легенди старі.
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021