Да повій, вітер
Сл: народні Муз: народнаВик: БуттяДа повій, вітер, да повій буйний
З глибокого яру!
Прибуд, милой, да й чорнобривой
З далекого краю!
Да й же рад би я да й повіяти -
Яр дуже глибокий!
Ой, рад би я да й прибуть к тобі -
Край дуже дальокий!
Да що я й свого да й миленького
В похід виряджала,
Дала ж йому да й зозуленьку,
Щоб рано кувала.
Да дала ж йому да й зозуленьку,
Щоб рано кувала,
А він мені да й соловейка,
Щоб не смутовала...
Да й летить галка да й через балку,
Летючи кряче.
Передай же да й миленькой
Хай вона не плаче!
Дак хай не плаче, дак хай не плаче,
А я не журюся,
Нехай вона да й заміж вийде,
А я оженюся!
Дак бодай тебе да й оженила
Лихая година -
Зав'язала да й білі ручки
Малая дитина!
Да зав'язала да й білії ручки
Й ніхто не розв'яже,
Ніхто ж мені да й молоденькой
Правдоньки не скаже...
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021