Вечірні побачення

Сл: Юрій Удод
Муз: Анатолій Кулик

Побачення вечірні наймиліші
У літній вечір сонячного дня.
Зникає спека і душа світліша |
Від почуття, що доля нас єдна. | (2)

Один без одного ми терпим муки,
І день наступний радість додає.
Та ми не знаєм довгої розлуки, |
А нічка ніби руку подає. | (2)

В моїх очах довіра і святковість
І зорепад буденністю стає.
Ранкове сонце збуджує свідомість, |
Як день новий в обіймах застає. | (2)

І я питаю подумки у себе:
- Чому у щасті непомітний час?
Бо думать про буття нема потреби, - |
Усе, як в казці, огортає нас. | (2)

Тож я хотіла попросити сонце:
- Мої ранкові мрії не будить.
Хай заглядає в кожнеє віконце, |
Мене в обіймах ще лишить на мить. | (2)

На головну сторінку...