Наші роки
Сл: Юрій Удод Муз: Анатолій КуликЛабіринтом вузесеньких вулиць
Неквапливо я йду уночі.
Голова - розтривожений вулик,
Піклуваням сердечних ключів.
Вже і літо звертає на осінь.
Легковажність потроху зника.
В моїм серці лишається просинь:
Ніжних слів повноводна ріка.
Я вдивляюся в зоряне небо.
Мерехтять наді мною зірки.
Яка крихітка щастя нам треба,
Щоб не тьмарились наші роки!
Закрадається в серце утіха,
І навколишнє - так, ніби рай.
А життя - недописана книга,
Притяга, як весни водограй.
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021