Останній трамвай
Сл: Декаданс Муз: ДекадансВик: ДекадансПротиснувся між крапель дощових,
Ходив по запахах
З дитинства призабутих,
Старенький дворик сутінково стих
І в тиші заводський гудок зітхає глухо.
Скрегоче в ніч останній наш трамвай,
З пітьми висмоктує спізнілі всюди душі,
Когось ці рейки виведуть на край,
А чи в дитинство,
Що з кишень виймає груші...
Колись життя відправить і мене
У вільне плавання підземною водою,
Забудеться мій запах,
Промайне непевний спогад
Наче тінь попід стіною...
Один лиш крок планетою ступив,
А виявляється - життя тривало більше
Я жив як міг,
Поки ставало сил,
Поки було кому присвячувати вірш...
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021