Розсипала горішеньки ще й терен
Сл: народні Муз: народнаРозсипала горішеньки ще й терен.
Обізвався гарний хлопець ще й Семен.
Ой, Семене, Семеночку, Семене!
Чом не ходиш, не говориш до мене?
Прийде вечір, до іншої ти йдеш,
А до мене стиха голос подаєш.
Ой, у батька на подвір'ї комора,
А в коморі стоїть кровать тесова.
На кроваті білая перина,
На перині молодая дівчина.
Своє дитя рученьками обняла,
Дрібненькими слізоньками облила.
Не слухала ні матінки, ні отця,
А послухала Семена-подлєца.
Я думала, що ти будеш чоловік,
А ти пустив неславочку на весь вік.
Я думала, що ти будеш любити,
А ти почав до трьох разом ходити.
Аудіофайли:
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021