Печальний маестро

Сл: Олексій Тичко
Муз: Оксана Первова-Рошка
Вик: Оксана Первова-Рошка

Останні гастролі старого театру,
Костюми, валізи і грюкіт коліс,
Аншлаги у касах, поклони таланту,
У залі навстоячки крики: "На біс!".
І знову він грає сонату душевну,
Звучать його ноти, не знаючи меж.
Під ноги троянди - закидали сцену.
Любов і повага, фанатів кортеж.

Звучить тихо скрипка, маестро в печалі,
В театрі обридла мелодія струн,
Смичок в каніфолі і лак Страдіварі
Уже не чарує - і в цьому і сум...
Востаннє зіграє сонату душевну,
Звучать його ноти, не знаючи меж.
Троянди зів'яли, спустошена сцена,
Куди подівався фанатів кортеж?..

Сюртук уже склав, біля нього і ноти,
Бо він відіграв свій останній концерт,
Тепер непотрібні уміння й чесноти -
Не думав, що буде колись цей момент...
Звучить тихо скрипка, маестро в печалі,
В театрі обридла мелодія струн,
Смичок в каніфолі і лак Страдіварі
Уже не чарує - від того і сум...

Міняються швидко і стилі, і моди,
Пакує валізи і скрипку - в футляр.
Мінливий глядач, а смаки, як погода,
На іншого світить сценічний ліхтар...
Останні гастролі старого театру,
Костюми, валізи і грюкіт коліс,
Аншлаги у касах, поклони таланту,
У залі навстоячки крики: "На біс!
На біс!.. На біс!.. На біс!.."

На головну сторінку...