Білосніжний едельвельс

Сл: Марія Чайківчанка

Яка неповторна краса
На березі Дністра влітку,
Видно з далеку засніжені
Сині гори Карпати,
Там квітне, цвіте прекрасна
Едельвейс квітка -
Символ вірного кохання,
Від якого хочеться співати.

О, ніжна квітко скель,
Ясна зірко полонин,
Ти мене маниш земною красою
У високі гори,
Тебе я віднайду серед
Карпатських верховин,
Піду назустріч щастю,
Щоб зустріти свою долю.

Смарагдове літо леліє, ніжить
Пречудову квітку,
Красень липень милується тобою
І радіє від щастя,
Зранку сонце сходить і трембіта
Виграє на білім світку,
І у пахощах трав вона царює
Принцесою у цій казці...

О, білосніжний Едельвейс,
Срібна пелюстко, мріє моя,
Я літа іду до тебе, збиваючи
Ноги до каміння об скелі,
У тернах, поранивши долоні,
Шукаю квітку життя,
Щоб подарувати букет коханню
Під мелодію віолончелі.

Нехай від променя сонця
Розквітає гірський Едельвейс,
Від сонцесяйної весни тануть сніги
І креснуть ледяні криги,
Возносяться лебеді кохання
На планети у зоряний рейс,
Відлунює муза і поет пише
Про щасливе кохання у книгу...

На головну сторінку...