Доля-доленька

Сл: Любов Пономаренко
Муз: Ніколо Петраш
Вик: Оксана Пекун

Хтось іде... Та й прийде... | (4)

Вітер дивиться у річку,
Невеличку мов душа,
Заплітає в коси стрічку,
Щоб за іншого не йшла!
Може, так воно судилось:
Полюбити їх обох?
Чи то все мені наснилось?
Хай за все розсудить Бог!

Приспів:
Ой, ти, доля-доленька,
Що зробила ти?
Ти моє коханячко
Навпіл не діли!
Бачить з неба зіронька,
Бачить з неба Бог:
Моє серденько
Любить їх обох!

Хтось іде... Та й прийде... | (4)

Два кохання - дві неволі,
А закохана одна...
Чи то жарт чаклунки-долі,
Чи то винна я сама?
Хай все буде так, як буде!
Хай все буде так, як є!
Ні обрати, ні забути
Моє серце не дає!

Приспів. (2)

Хтось іде... Та й прийде... | (4)

Приспів.

Ой, ти, доля-доленька,
Що зробила ти?
Бачить з неба зіронька,
Бачить з неба Бог...

Приспів.

Доля-доленька...

На головну сторінку...