Усі ми пранемо любові

Сл: Марія Чайківчанка  
 

У житті ми усі так прагнемо любові,
Уваги, ніжності, ласки і доброти!..
Вдихати у нектар квіти волошкові
І сяяти від щастя зіркою з висоти...

Ловити чудову, прекрасну мить життя,
У надвечір'я зоріти у казковий зорепад,
Щоб пестила друга надійна рука,
Засинати у снах під звуки серенад...

А без любові в'янемо, як пелюстки,
І, як квіточка, осипається додолу...
Всі мріємо у садочку трояндою цвісти
І у парі слухати солов'їну мову...

А час так швидко біжить, як бистра вода,
І стрімку течію нічим не зупинити...
Ти самотній, не жонатий... І я одна...
Ми, як дві зорі, щоб світ боготворити...

В обіймах тану, як сніжинка навесні,
Ти є мій тихий океан, безмежне море,
Від подиху розквітаю квіткою у росі,
Щаслива, що зустріла тебе, моя доле!..

Жагуче почуття є пізнє кохання,
Горить, пломеніє полум'ям любові.
Увійшов у моє літо, як сонечко зрання,
І даруєш яскраві дні, казкові...

Я закохалась у тебе, як дівча,
І моє серце грає, як скрипка на струні,
Ти метеликом торкнувсь плеча,
Від медового цілунку мліють губи мої...

Тебе, коханий, виглядала навесні,
У захмаренім тумані блукала...
Ти явився неждано принцом на коні
І освідчився, щоб повік тебе кохала!..

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021