Стріляли, зрештою, свої

Сл: Сергій Руднєв
Муз: Сергій Руднєв

Таки підстрелений словами
У пружні груди й навздогін -
Як по землі з дзвіниці дзвін -
Він впав, хитнувся перед нами
І роздавив слова-лаї...

Приспів:
Стріляли, зрештою, свої -
Та тільки вельми завидющі,
Що красивіший він, що дужчий!..

Свавілля обійма гаї,
Дзвін знов цілується з громами,
І з тишею в очах у мами,
І перепитує її:
Стріляли, зрештою, свої?..

Приспів.

На головну сторінку...