Писати знічев'я

Сл: Антоніна Тимченко
Муз: Антоніна Тимченко

Писати знічев'я - ниточку загублю,
Писати із радості - наче бракує нерву...
А ось печаль - геть її, не люблю -
Пише й живе зі мною, ніби колега...

Вправний співавтор дає і думок і слів,
Димний філософ, Сартр чи Шопенгауер...
Зовсім не знаю, як білизну золить,
І козака любити, й гуляти гаєм...

Все історизми, софізми, арго, кліше,
Екзистенційність, натурфілософія, ретро...
От і печаль тому, що розум лише - це набувне,
А життя не знаю зсередини...

Ось воно й радість - минуща, проста, не вся,
Її, недолугу, й на слова не обернеш...
Справжня радість - у мого дідуся,
Коли праонукові простягає цукерку...

На головну сторінку...