Господа ділить

Сл: Руслан Навроцький  
Муз: Руслан Навроцький
Вик: Руслан Навроцький

Дожили,-стали Господа ділить.
Не те,щоб ближче Хрест його їм став чи Слово.
Та от знайшовся Блазень -кинув клич.
Що треба Тіло поділить Хрестово.
То,видно,є такі Лукавії часи.
Коли сказав Брат Брату це- моє,і це- моє.
І Хрест на грудях-палицей стає.
І б*є у груди брата.
І кожний знає істинні слова,
В яких ні Слова,ні Хреста-нема.
Ну а від них-лиш Злість і Жага Крові.
Ще вчора-Відрікались.
Нині-ділим Купола.
Аж Матір Божа-корчиться від Болю.-
Великий мій Нарід-ще є Толпою.

Я Знаю Так-
Ще вчора,завтра,нині-
Я завжди радий Істинній Людині.
В якої слово-Слово,діло-Діло.
В якої не смердить а ні Душа,ні Тіло.
Гординею,Захланством та Брехнею.

На Світі Зле твориться під "Амінь"
З часів ще тих,коли Лукавий Змій
Спокусой Єви вивів Людство з Раю.
Укусом Єви вивів Людство з Раю.
З Любові брата вбив недобрий Каїн.
З любові брата вбив недобрий Каїн.
В гордині люди насміхались з Ноя.
За що Господь їм відпускав гріхи
Пекельною Водою.
А з часом в Римі-відпускали гріх за Гроші...
А Ми тут поділились на Гожих та Негожих,
І-Б*їмось. І- б*їмось.І-б*їмось.

Я знаю Так-
Хто перед сном
промямлимть тупо "Отче наш",
Той-Грішник може більший того,
Хто ще не молився.

Приймаю всіх,Ведучих та Заблудших!
Та від їх справ я Осторонь стою.
Багатий я віршем, в боях не дужий.
Любовію до ближнього,
Любовію до ближнього-
На тім стою.
Стою я осторонь,чи дійсно не потрібні
Ці Болі роз віршовані мої...
Стояв,дивився-поки не второпав.
Народ-осліп,оглух,сп*Янів.
От Срамних діл,та от речей Солодких.
І Кресла Позолотих Куполів-
Ступенями стають до Теплих Крісел!
Боже!
Дай Розуму.
Відведи своїх Синів
От їх Злих Справ,та от їх Діл не Божих.

Я знаю Так-
Моїм є те,що в Мені та на Мені!
Тому цих днів я не сприймаю нині.
Тому я в Тузі,в Болю.
В цій Лихій Годині.
Бо Знаю Так-
Моїм є Те-
Що в Мині та на Мині.
Аудіофайли:
Аудіозапис (mp3, 128 kbps) (MP3 , 5,471kb) Виконує: Руслан Навроцький


На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021