Океан

Сл: Михайль Семенко

Я не знаю - є
Що ще більш таємне,
Як це співуче слово -
Океан?..

Скільки людей-героїв
В твої простори впивалося -
Скільки надій ламалося
Крізь туман...

Скільки народів твоїми водами -
Крізь піну невірних хвиль -
Змагалося з бурями й непогодами
Проклинало могутній
Штиль...

Скільки губів безгучно зціпилось
В бажанні непевних ран
І проклинало - й благословляло
В шепоті:
Океан...

І я - закоханий - я наче мрію -
Прагну хвилинами наигостріших стум
До тебе - в обрій — приходь - зогрію
І душа повна невиразних
Ран...

Що це мені й сьогодні вдарило -
За колом полярним - барабан?
Серце в мені клично захмарило -
Океан - Океан!

На головну сторінку...