Котеня Сірко

Сл: Леонід Луговий

Сніг летить навмання
І на проводі висне.
Йде мале котеня
І наспівує пісню.
В ноти голос підняв,
Як на сцені, неначе -
На мелодію "няв"
Тягне соло котяче:

Я - Сірко котеня -
Що на світі є краще?..
Я мандрую щодня,
Бо Сірко - не ледащо!
По горищу іду
І гасаю по хаті,
Як належить коту
І його котеняті.

Я вже довго живу
І я знаю багато -
Спала мама в шкафу,
Жер зі столу мій тато.
Але я не такий,
Бо я - котик зразковий -
Їм в Іринки з руки
І не сплю на обновах!

Сніг все далі летить,
На ялинки лягає.
Котенятко на мить
Біля них присідає.
Чеше лапки, але
Не затримує пісню.
Все співає мале
І підстрибує, звісно:

Є на світі вовки
І собачки сердиті.
Але котик Сірко -
Найсильніший у світі!
Його слухає сніг,
Просипається густо -
На ялинки приліг
І на кленах не пусто.

Котик в хату зайшов -
І затихнула пісня.
Більше сніг не ішов,
Лиш на проводі виснув.
А Сірко уві сні
Чув мелодії нові -
Буде сипати сніг
Під сонати котові!

На головну сторінку...