Надія

Сл: Леонід Луговий

В небі зірка світиться не та,
Знову ми відірвані від дому.
Знову ніч запалює міста,
Злітні ліхтарі аеродрому.
Тут у нас тумани і дощі,
Тут ранковий холод в пів-планети,
Тут у неприм'ятім спориші
Бродять нерозплутані сюжети.

Приспів:
Надія - мій компас земний,
А удача всміхнеться удалим.
І чується пісня, в якій
Про дім ми з тобою співали.

Ти повір, що винесе ріка
З душ образи краючі і біди.
Грози пропливаючі зрідка
В променях розвіються без сліду.
Треба тільки вивчитись чекать,
Треба ціль окреслювати прямо,
Щоби від улюблених приймать
Радості нечасті телеграми.

Приспів.

І не позабудеться краса,
Всі пісні, що ми не доспівали,
Сльози на обличчі, як роса,
Синя завірюха над вокзалом.
Знову нас розкинули міста,
Зустріч над розлукою жевріє.
Зіркою чужою висота
Світиться як пам'ятник надії.

Приспів.

На головну сторінку...