Сніг

Сл: Ірина Білик

Сніг жорстоким бува таким,
Замітає твої сліди,
Замість спогадів білий дим
Тих сніжинок, що з висоти...
Я до ранку вже не засну, |
Сніг, що тане - тепер вода, |
Залишає мене одну |
В ніжну цю заметіль, шкода... | (2)

І чому посеред зірок
Я танцюю, як уві сні,
Твій назустріч останній крок
Не потрібен мені, ні...
Вдалечінь не дивлюсь вже, |
Не рахую до ста тепер, |
Лютий я не люблю за те, |
Що назавжди забрав тебе... | (2)

Залишають, коли біль,
Засинають, коли пітьма,
І не треба тепер зусиль,
Щоб у серце прийшла зима...
Якщо хочеш іти - іди, |
Повертатись тепер не смій!.. |
Подаруй лиш на згадку ти |
Поцілунок холодний свій... | (2)

На головну сторінку...