Жінка, що кохаю я

Сл: Микола Щур
Муз: Павло Зібров
Вик: Павло Зібров

Я кохану, як скарб, шукав
У безмежності цього світу.
Я так довго її чекав,
Мріяв з нею про вічне літо.
І на щастя у долі шанс
Той єдиний, що є від нині,
Про кохання палкий романс
Присвяти моїй єдиній!

Приспів:
Жінка, що кохаю я,
Неповторна й чарівна!
Та її очей краса -
Дивовижна й неземна!
Жінка, що кохаю я,
Найчарівніша вона!
І на все, на все життя
Назавжди-завжди моя!

Я коханій дарую своїй
Найгарнішу троянду ніжну,
Обіцяю я тільки їй,
Що кохатиму навіть грішну!
І на щастя у мене шанс
Той єдиний, що є від нині,
Про кохання палкий романс
Присвяти моїй єдиній!

Приспів. (2)

І на все життя
Назавжди-завжди моя!

На головну сторінку...