Не холостяк і не одружений

Сл: Мирослав Воньо
Муз: Іван Пустовий

Живу, нікому не мішаючи,
У мене й логіка своя.
І, чесно гроші заробляючи,
Ніколи ще не заздрив я
Усім, хто з шкіри вилізаючи,
В свою оселю все несе.
На них увагу не звертаючи,
Життю радію, от і все!

Приспів:
Нехай чиїсь там язики пліткують так:
"Він і не одружений, і не холостяк..."
Та я не переймаюсь тим і не журюсь.
Коли захочу - оженюсь!

Дочка і син у мене, друже мій,
І на всі руки я - мастак.
Раз діти є, то мов одружений,
А по закону - холостяк.
Я почуттями особливими
Люблю дітей, як це життя.
Нехай дорогами щасливими
Вони ідуть у майбуття!

Приспів.

Не всім, звичайно, задоволений,
Своєї долі не кляну.
Чиїмись бідами схвильований,
Я вірю в істину одну,
Що є у всесвіті безмежному
Любов, яку дарує Бог.
Без будь-якої обережності
Вона з'єднає нас обох.

Приспів.

На головну сторінку...