Серце-місяць

Сл: древньокорейська поезія
Муз: Королівські зайці
Вик: Королівські зайці

Працював він довгі роки
І зліпив він три кімнати:
Сам в одній, у другій — місяць,
В третій вітер оселився.
Я зламаю пишну гілку,
Щоб тобі подарувати.
Глянеш ти — і посміхнешся,
Але може ти заплачеш.

Приспів:
З серця виріжу я місяць
І на небо його вклею,
Хай він світить серед зірок.
З серця виріжу я місяць
І на небо його вклею,
Хай він гори всі осяє.

І зліпив він з глини хату.
Там для гір немає місця,
Їх з вікна так добре видно,
Ними можна потішатись.
Я торкну струну рукою,
Щоби заспокоїть душу.
Як почуєш — то зрадієш,
Але може ти заплачеш.

Приспів.

Я торкну струну рукою,
Щоби заспокоїть душу...
Я зламаю пишну гілку,
Щоб тобі подарувати...
З серця виріжу я місяць
І на небо його вклею...

Приспів.

На головну сторінку...