Святиня

Сл: Пантелеймон Куліш

Мовчки струни на бандурі
Я перебираю.
Заспівав би я до тебе -
Голос замирає.

Не почуєш мого слова
Серцем молоденьким, -
Квітчаною головою
Схилися до неньки.

Пести мене, моя нене,
Як малу дитину,
Я твойого, нене, лона
Довіку не кину.

Ой, покинеш, моя доню,
Далебі, покинеш,
В чужий край, у чужі люде
Пташкою полинеш.

Прийде, прийде, моя доню,
Такая година,
Що рідніша ненька буде
Любая дружина.

І я чую тихі речі
Голосніше граю.
Я душею молодію
Красу обіймаю.

Ой, бандуро, рідна сестро,
Золотії струни!
Вложи в неї моє серце,
Високії думи.

Нехай їй вві сні присниться,
Що я чую й знаю,
Про що серцем одиноким
Господа благаю.

Нехай їй вві сні присниться
Мати Україна,
Наше горе, наша радість,
Надія єдина.

Святе слово - рідна мати;
Єсть іще святиня
Вища, богові милійша -
Рідная Вкраїна.

Зрозумій, моє кохання,
Чистою душею,
Що люблю я, чим живу я, -
Будеш ти моєю.

На головну сторінку...