Мені наснилось…

Сл: Зоя Солярик

Мені наснилась батькова криниця,
В долонях неба - сиві журавлі,
Веселки золотавої дзвіниця
Й духмяний хліб у мами на столі.
Мені наснились грона соковиті
У сонячному сяйві і в росі.
Піснями материнськими сповиті
Далекі дні розгублених часів.

Приспів:
Із далекої далі, із забутих доріг
Вириваю печалі, що прийшли на поріг.
Холоди вириваю, засіваю тепло,
Щоб у нашої долі тільки щастя було.

Мені наснилась вишита сорочка:
По-білому - волошки польові,
У долю дрібно зібрані листочки
І вислані на кожнім рукаві;
Біліли в хаті крила рушникові,
І писанки світилися в руках,
Свята молитва - в маминому слові
І небо великоднє у свічках.

Приспів.

Мені наснилось літо на стежині,
Садок вишневий, світло у вікні.
Як солов'їне серце на калині
Витьохкувало радісно мені!
Пройшли роки, та вірю в сни і досі,
У казку вірю і в молитву - теж.
Біжать щоночі ноги мої босі
Туди, де ні розлуки, а ні меж.

Приспів.

На головну сторінку...