Хвилі-коні

Сл: Павло Мовчан
Муз: Анжела Ярмолюк
Вик: Фемій Мустафаєв

Покружляв білий лебідь,
У небі розтанув,
Затягнулося смутком
Затоки свічадо.
Може, лебідь той був
Молодим листопадом,
Може, він не розтанув,
А просто зів'янув.

Просто ніколи нам
Підраховувать листя,
Теплі краплі збирати
В гарячі долоні, -
Наші руки вплелися
В гриви вихрасті,
І нас хвилі несуть, хвилі-коні.

Ми вростаємо в рух.
Нам спинятися ніколи.
Сиву гриву руками
Міцніше стискай!
Летимо в піднебессі
Шалено і віхольно...
Ех, несеться табун!

Пропав! Прощавай!
Розтяглися в стрічки
Знепокоєні зорі,
Ми не чуєм, як плавляться
В коней підкови,
Нас не може ніхто
Зупинити - ніколи:
Берег сонця пливе нам
Назустріч у море!

Нас не може ніхто
Зупинити - ніколи:
Скачем в нову добу!
Відкриваєм простори!

Аудіофайли:

Аудіозапис (mp3, 128 kbps) (MP3 , 3,564kb) Виконує: Фемій Мустафаєв

На головну сторінку...