Вчителько рідна

Сл: О. Проценко
Муз: І. Тарнавська

Щира серцем, душа - як пісня,
Тиха пристань дитячих мрій.
Люба вчителько, квітко ніжна,
З сонця зітканий погляд твій.
Слово чисте і справедливе
Сієш в душі, зерно росте.
Зріє колосом творча нива,
Білим віршем талант цвіте.

Приспів:
Вчителько рідна,
Ти - мудрість землі,
Світла надія моя!
Вчителько рідна,
Ми - діти твої,
Ти - світанкова зоря!

Мудра жінка, дружина й мати,
Скільки світла в тобі й тепла.
Знають всі, в тебе навстіж хата,
Ждуть, як спраги до джерела.
І нагодуєш, і зігрієш,
Знайдеш ліки від лиха й зла,
Вітром серця печаль розвієш,
Всім наділиш душі добра.

Приспів. (2)

На головну сторінку...